Луцинира (нирапариб) 100 табл мг №30
Препарат относится к противоопухолевым средствам и применяется в онкологии как поддерживающее лечение в определенных клинических ситуациях.
Нірапариб (Niraparib) — сучасний протипухлинний лікарський засіб із групи інгібіторів полі(АДФ-рибоза)-полімерази — PARP-1 та PARP-2. Препарати на основі нірапарибу застосовуються переважно як підтримуюча терапія при окремих формах раку яєчників, маткових труб та первинного раку очеревини після відповіді на платиновмісну хіміотерапію.
Однією з відомих торгових назв нірапарибу є Зеjула (Zejula). На сторінці Unifarm представлений препарат Ніраніб (Niranib) 100 мг №30 капсул.
Нірапариб (niraparib) — інгібітор ферментів PARP-1 і PARP-2, які беруть участь у процесах відновлення пошкодженої ДНК.
Препарат належить до протипухлинних засобів та застосовується в онкології як підтримуюче лікування у визначених клінічних ситуаціях.
Нірапариб блокує активність ферментів PARP, які беруть участь у відновленні пошкоджень ДНК.
При пригніченні PARP пошкодження генетичного матеріалу накопичуються. Пухлинні клітини, особливо ті, у яких порушені альтернативні механізми відновлення ДНК, можуть втрачати здатність до подальшого виживання та гинути.
Цей механізм пов'язаний із концепцією «синтетичної летальності», яка має особливе значення для пухлин із порушеннями системи гомологічної рекомбінації, зокрема при певних змінах генів BRCA.
Відповідно до актуальної інформації EMA, нірапариб у формі препарату Zejula застосовується як монотерапія для підтримуючого лікування дорослих пацієнток із:
поширеним епітеліальним раком яєчників високого ступеня злоякісності;
раком маткових труб;
первинним раком очеревини;
якщо після завершення першої лінії платиновмісної хіміотерапії була отримана повна або часткова відповідь на лікування.
Також препарат застосовується як підтримуюча монотерапія при платинчутливому рецидивуючому високодиференційованому серозному епітеліальному раку яєчників, маткових труб або первинному раку очеревини у пацієнток із повною або частковою відповіддю на платиновмісну хіміотерапію.
Конкретні показання залежать від зареєстрованої торгової назви та актуальної інструкції препарату.
Нірапариб застосовується перорально один раз на добу.
Для препарату Zejula актуальна схема дозування передбачає:
200 мг один раз на добу як рекомендовану початкову дозу для частини пацієнток;
300 мг один раз на добу для пацієнток із масою тіла не менше 77 кг та кількістю тромбоцитів не менше 150 000/мкл у відповідній клінічній ситуації;
при рецидивуючому захворюванні — 300 мг один раз на добу відповідно до затвердженої схеми.
Дозу визначає лікар з урахуванням діагнозу, попереднього лікування, маси тіла, показників крові та переносимості терапії.
Капсулу або таблетку слід приймати приблизно в один і той самий час щодня. Прийом перед сном може бути корисним для деяких пацієнтів при виникненні нудоти.
Не слід самостійно змінювати дозування або компенсувати пропущену дозу подвійним прийомом.
Нірапариб застосовують як підтримуючу терапію, як правило, до прогресування захворювання або появи токсичності, яка потребує припинення лікування.
У разі виникнення небажаних реакцій лікар може тимчасово призупинити терапію або зменшити дозу.
Найбільш характерними небажаними реакціями під час терапії нірапарибом є порушення з боку системи кровотворення та травного тракту.
Можуть виникати:
тромбоцитопенія;
анемія;
нейтропенія;
нудота;
блювання;
запор;
діарея;
біль у животі;
зниження апетиту;
головний біль;
запаморочення;
підвищена втомлюваність;
безсоння;
підвищення артеріального тиску.
Серйозні гематологічні зміни потребують медичного контролю та, за необхідності, корекції дози або тимчасового припинення терапії.
Через ризик гематологічної токсичності під час терапії лікар контролює показники загального аналізу крові, зокрема рівень:
тромбоцитів;
гемоглобіну;
нейтрофілів.
Також необхідно контролювати артеріальний тиск, оскільки нірапариб може спричиняти або посилювати артеріальну гіпертензію.
При появі незвичайних кровотеч, численних синців, вираженої слабкості, задишки або інших нетипових симптомів необхідно негайно повідомити лікаря.
Нірапариб не застосовують при відомій підвищеній чутливості до діючої речовини або компонентів відповідного препарату.
Препарат не призначений для застосування під час вагітності, а грудне вигодовування не рекомендується під час терапії та протягом визначеного інструкцією періоду після її завершення.
Безпека та ефективність застосування нірапарибу у дітей не встановлені.
Пацієнтам із порушеннями функції печінки або нирок необхідно повідомити про це лікаря до початку лікування.
Перед початком терапії необхідно повідомити лікаря про всі лікарські засоби, які приймає пацієнт.
Особливу увагу приділяють препаратам, які можуть впливати на функцію кісткового мозку, показники крові або артеріальний тиск.
Самостійно додавати, скасовувати чи замінювати лікарські засоби під час протипухлинної терапії не рекомендується.
Ефективність інгібіторів PARP пов'язана з особливостями механізмів відновлення ДНК у пухлинних клітинах.
Мутації BRCA1/BRCA2 та інші порушення системи гомологічної рекомбінації можуть мати значення для вибору підтримуючої терапії. Водночас необхідність генетичного або молекулярного тестування та його результати оцінює лікар-онколог.
На сторінці Unifarm представлений препарат Ніраніб (Niranib) 100 мг №30 капсул, діючою речовиною якого є нірапариб.
Оскільки різні торгові препарати можуть мати відмінності в лікарській формі, допоміжних речовинах, показаннях та зареєстрованих схемах застосування, перед початком терапії необхідно ознайомитися з інструкцією саме до придбаного препарату.
Нірапариб належить до рецептурних протипухлинних препаратів. Лікування повинно призначатися та контролюватися лікарем, який має досвід застосування протипухлинної терапії.
Нірапариб — таргетний протипухлинний препарат із групи інгібіторів PARP, який застосовується переважно як підтримуюча терапія при визначених формах раку яєчників, маткових труб та первинного раку очеревини. Його застосування потребує регулярного лабораторного контролю, оцінки переносимості та індивідуального підбору дози лікарем.
